Перейти до основного вмісту

Публікації

Про справжні та вигадані сюжети

Як український режисер-документаліст, я довгі роки був проти того, щоб в художніх творах про нашу історію використовувати вигадані сюжети. Розрахунок був простий. Ми ж її довгий час не вивчали, отже, погано знаємо навіть головних діячів кожної епохи, а що вже казати про інших? При цьому маємо таку кількість надзвичайно цікавих біографій, що можна знімати в будь-якому жанрі…
Останні дописи

Про Майдан

  В цей день у 2013 році наше життя пішло іншою колією, хоча мало хто це одразу збагнув.

«Легіон. Хроніка УГА 1918-1919 рр.»: кіно про народження національної армії... і не лише

  Вперше опубліковано: Пащенко Анастасія. Бої Української Галицької Армії // Кіно-Театр. - 2016. - №2. - С. 6-7. «Легіон. Хроніка Української Галицької Армії 1918-1919 рр.» Сценарист: Олександр Пагіря Режисер і оператор: Тарас Химич Оповідачі: Віктор Власенко, Януш Юхницький, Владислав Лучишин, Бернард Уліат Invert pictures, 2015 Як народжується національна армія?  Питання, що ставиться на кожному етапі державотворення. Гостро постало воно і сьогодні, в час, коли сформована раніше військова структура проходить правдивий гарт (доводячи власну недосконалість і необхідність реформування). Тому з особливим інтересом зараз сприймаються кінороботи, присвячені історії українського війська. Зокрема, цікаві паралелі можна побачити між подіями у відродженій Україні 1917 і 2013 років…  У вже минулому 2015-му відбулися одразу дві кінопрем’єри на тему творення армії в добу Перших визвольних змагань (1917-1921), відповідно про події в Українській і Західноукраїнській народних республіках: у

Анімаційні світи Давида Черкаського

  1. Від памфлета до притчі В історію світового кіно 1960-ті роки увійшли як період піднесення, причому не лише ігрового авторського кінематографу, але й анімації. В Україні, зокрема, в цей час відбувається нове її народження після тривалої паузи (перший період – 1920-1930-ті роки): у 1959 році, постановою ради міністрів УРСР, при Київнаукфільмі відкривається цех художньої мультиплікації. Очолив його представник «першого покоління» українських аніматорів Іполит Лазарчук, до якого долучилися Ніна Василенко, Ірина Гурвич і творча молодь – Цезар Оршанський, Алла Грачова, Марк Драйцун та ін. [1] Серед них – і одна з найяскравіших постатей в історії вітчизняної (і не лише) анімації Давид Черкаський.

Фантазійний кіноколаж від Веса Андерсона

  Створивши фантазійну картину модерну в «Готелі «Будапешт»», Вес Андерсон знов показує себе тонким стилістом у ««Французький вісник» від «Ліберті, Канзас Івнінґ Сан»». Цього разу матеріалом йому слугують французькі сімдесяті… хоча одразу обмовимося: куди більше тут відчувається шалений дух 60-х. Отже, ««Французький вісник» від «Ліберті, Канзас Івнінґ Сан»» – назва дещо оксюморонна. Вона одразу задає «фільмову оптику»: Франція поглядом американців. Але – не «пересічного американця» (хоч мотив «американської глибинки» звучить і в назві часопису, і в яскраво-бадьорих пейзажах кукурудзяних полів). Це погляд американського інтелектуала, що знає, відчуває і, головне, любить свій предмет. Їхніми очима ми і бачимо – точніше, їхніми матеріалами «читаємо» – строкату картину суспільного, культурного й навіть кримінального (з кулінарним присмаком!) життя умовної Франції умовних шести… сімдесятих. Закомпонувати фільм у структуру журналу – завдання направду непросте. Здається, ця конструкція от

«Останній поєдинок» Рідлі Скотта: в напрямку Середньовіччя

 Десь так на світанку своєї творчості Рідлі Скотт відзняв «Дуелянтів» (1977), психологічну драму на основі реальних подій, майже нереалістичну – як то нерідко буває в житті – історію про те, як двоє офіцерів наполеонівської армії роками раз за разом сходилися в герці. Був там свій герой (д’Юбер у виконанні Кіта Керредайна), був і антигерой (Феро – Гарві Кейтель) – протилежний полюс, переслідувач, «тінь». Гарві Кейтель і Кіт Керредайн у «Дуелянтах» Цього року режисер випустив у люди «Останній поєдинок», ніби закільцювавши свою творчість, чи, принаймні, якийсь значущий її відрізок. І знов – історична основа (лишень не наполеонівська доба, а Середньовіччя), знов Франція, знов чоловіки, пов’язані фатальним зв’язком, що їх доля з якоюсь насолодою знов і знов стикає лобами. Щоправда, тут уже маємо не два полюси напруги, а трикутник, у вершині якого – ти не помилився, ласкавий читальнику, – жінка. Саме вона остаточно розв’яже міцно сплетені долі обох, а як саме, дивіться самі, бо фільм того в

Про одного з захисників України.

  Роман Коваль У кожного свята є своя специфіка. Іноді сформована роками та традиціями, іноді – самою темою для святкування. В день 14 жовтня я завжди гортаю книжки, присвячені визвольній боротьбі. Що шукаю? Не знаю. Може, щось, що пропустив, коли читав раніше… Цього 14 жовтня у мене в руках ««Подєбрадський полк» Армії УНР» Романа Коваля. Книга — скарб для кіновиробництва, як і багато інших книг цього автора. Там такі історії, такі долі людей, що їх не на один десяток фільмів вистачить. Може, як буде у нас справжнє українське кіно, то й знімуть …

До дня захисників і захисниць України!

14 жовтня, на Покрову, ми вже багато років вшановуємо українське військо. Згадуємо тих, хто не одне сторіччя боронив мирне життя нашого народу. Благодійний фонд «Героїка» реалізував багато проєктів зі збереження пам’яті про українських вояків. Ще у далекому 2010 році його засновники допомагали Іванові Канівцю творити фільм «Українська революція за спогадами Всеволода Петріва» . Сьогодні прийшов час знову об’єднати зусилля. З кожного замовлення роману «Циндао-Відень-Київ» , зробленого з 12 по 16 жовтня включно, 50 грн. буде передано до фонду «Героїка» на його проєкти. В романі описані перші у ХХ сторіччі українські військові підрозділи, зокрема легіон Січових Стрільців, Галицько-Буковинський курінь Січових Стрільців, Перший український авіаційний загін. На його сторінках можна зустріти Євгена Коновальця, Андрія Мельника, Симона Петлюру та багатьох інших людей, що вписали своє ім’я в історію українського війська. З книги ви дізнаєтесь чимало маловідомих епізодів боротьби за Київ взимку

Нова, справжня «Дюна»

Нещодавно відбулася довгоочікувана прем’єра, в кінотеатрах йде нова «Дюна». Фільм режисера з яскраво вираженим почерком, канадійця Дені Вільньова.

В очікуванні на Спасителя, або образ Героя-колонізатора в кінематографі

   Серед важливих проблем, безпосередньо чи опосередковано відображених у кінематографі, своє місце належить питанню ставлення до «іншого». Опозиція «ми – вони», одна з основних категорій свідомості, відіграє важливу роль в політико-культурних дискурсах, зокрема в колоніалістичному.