Перейти до основного вмісту

Публікації

Показано дописи з лютий, 2021

«Я» та «Інші» в сучасній комедії, чи «Бувайте, придурки!»

            Жан-Баптіст Кюшас – Альбер Дюпонтель,  Сюз Траппе  – Віржині Ефіра у             фільмі  «Відчайдушні втікачі». Реж.  Альбер Дюпонтель, 2020.

Документальний фільм про червоний терор.

Як і обіцяли, публікуємо український варіа н т тексту, оригінал тут .   Серед рідкісних фрагментів архівних кіноматеріалів, які збереглися з періоду Української революції 1917-1921 років, є один, що стоїть осторонь від типового документального кіно тих часів. Зазвичай ми бачимо політичних лідерів і громадські зустрічі, як у фільмі Скобелевського комітету «Український рух» (1917), або військових на парадах і в звичайному житті, як у стрічці «Українці у Вецларі» (1918) або в «Військовому параді» (знятий на Софіївській площі в Києві влітку 1918 року). Іноді в кадрі – звичайні люди чи пейзажі та панорами міст, як у «Картинах Кримського півострова» (1918). Але фільм «Жертви В.У.Ч.К. в Україні» – геть інший. Більша його частина демонструє результати роботи комуністичної таємної поліції – Всеукраїнської надзвичайної комісії з протидії революції та диверсіям – на окупованих большевиками територіях України у 1919 році. Це трупи, відзняті одразу після розкопок братських моги

«Іван Мазепа» 1918 року: кінематографічне не/відкриття України

  Продовжуючи  «історичну хвилю» на тему Української революції 1917 –1921 рр.  в нашому блозі, викладаю тут свою статтю, присвячену німецькому фільму 1918 р. про Мазепу. Матеріал був опублікований у журналі  « Кіно-Театр »,   №2,  2018.