Кіновізія

Попередні матеріали по темі: Історія України у фото і кіно: 3D-формат Справжні 3D-фото Першої світової війни 1 Справжні 3D-фото Першої світової війни 2 Найстаріші 3D-фото Перший матеріал, який ми розмістили на цьому блозі, — «Історія України у фото і кіно: 3D-формат».  Згодом виставили переведені нами в анагліф справжні давні 3D-фото.  А сьогодні продовжуємо занурюватись у часи, коли 3D (стерео) світлини щойно з’явилися. Мабуть, у ті часи більшість людей не усвідомлювала, що їхні відбитки світлопису (так іноді називали фото в ті часи) будуть цікавими через півтора сторіччя, і що одною з основних розважальних технологій ХХІ сторіччя буде те саме 3D. Часи змінюються, але не деякі речі…  Для перегляду потрібні червоно-сині окуляри.

  Володимир Гурін - солдат, Андрій Лелюх - командир, Ігор Колтовський - директор школи Погана дорога – власне, цим відкривається фільм. Звичайнісінька ґрунтівка, якою авторка – сценаристка, режисерка і авторка однойменної п’єси-першоджерела Наталя Ворожбит – поведе своїх персонажів, а з ними й глядача. Це така собі «дорога війни», що пов’язує території окуповані й звільнені, об’єднані травматичним досвідом; люди, котрі в тій чи іншій формі зазнали його – так би мовити, «населення» – й опиняються в центрі уваги. 

  У 1990-х, з проголошенням української незалежності, в суспільстві почала формуватися нова історична картина світу. Митці зреагували – і вітчизняне кіно збагатилося низкою фільмів-викриттів злочинів комуністичного режиму. Вони стали таким собі вибухом історичного колективного несвідомого, потребою «проговорити», від-образити травматичний досвід (себто не просто його показати, а перевести в образи, о-формити). Один з лейтмотивних образів – жінка-представниця імперської радянської системи, що підкорює (чи, принаймні, намагається підкорити) протагоніста – українця на історичному розпутті. Такий мотив є у «Вальдшнепах» і «Танго смерті» Олександра Муратова, «Вінчанні зі смертю» Миколи Мащенка, «Саду Гетсиманському» Ростислава Синька… У кожному – своя розробка теми чоловіка й жінки, стосунки яких є свого роду проекцією відносин між імперією та колонією. Вужче – між репресивною системою та «незгодними», у тому числі потенційними. В теорію колоніалізму свого часу гармонійно вписалося психоа

Незабаром в Києві відбудеться дуже цікава подія для усіх любителів кінематографу та історії. З 18-го по 20-те травня в Київській фортеці пройде VIII Міжнародний фестиваль історичного кіно «Поза часом». Це єдиний в нашій країні (та й у багатьох сусідніх) фестиваль історичного кіно. Вже не один рік ми можемо на власні осі побачити, які історичні теми хвилюють українських режисерів. Які художні рішення вони знаходять для їх розкриття. Можемо спостерігати, як зростає майстерність деяких режисерів, що кожен рік надсилають свої нові стрічки. Цікаво: хоча у нас немає якоїсь спільноти людей, що займаються історичним кіном, і всі працюють, майже не оглядаючись на інших, проте аналіз фільмів, які потрапляють на фестиваль, показує тенденції розвитку цього напрямку в нашій країні. Важливо, що фестиваль є міжнародним, і наші режисери можуть порівняти свої досягнення із роботою закордонних колег. Інколи на фестиваль потрапляють просто неймовірні стрічки! Досі не можу забути фільм-переможець IV Міжна

  Володимир Денисенко, учень Олександра Довженка, постать напрочуд цікава. У 1949 р. його, одного з найкращих студентів Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого, було заарештовано нібито за зв'язок з молодіжною антирадянською націоналістичною організацією і за «антирадянські націоналістичні вірші». Вироком було заслання, з якого юнак повернувся лише за чотири роки, після смерті Сталіна. Згодом він домігся повної реабілітації, закриття справи за відсутністю доказів, проте тавро колишнього політв’язня, «буржуазного націоналіста» так і лишилося: як «неблагонадійний», Денисенко лишався під наглядом КДБ, був невиїзним (наприклад, коли його фільм «Роман і Франческа» відправляли на Венеційський кінофестиваль, самого постановника зняли буквально з трапа літака).                 Володимир Денисенко. Джерело:  http://www.ukrkino.com.ua/about/spilkanews/?id=4035 Війна була важливою для Володимира Денисенка темою. І не дивно: адже він сам в дитинстві пережив окупаці

Ми розпочинали цей блог з допису «Історія України у фото і кіно: 3D-формат». Згодом показали переведені нами в анагліф справжні 3D-фото Першої світової війни. А сьогодні хочемо зануритись у сиву давнину. Мабуть, ніхто у світі не скаже точно, які саме 3D (стерео) світлини є найстарішими. Тим більше, що значна їх кількість погано атрибутована. Ми вирішили відібрати з наших запасів ті фото, які показують перші кроки об’ємного фотографування. Їхня якість не дуже висока, але уявіть собі: люди, яких ви зараз побачите в об’ємі, були сфотографовані близько ста семидесяти років тому! Якщо це не занурення у справжню історію, то що тоді є зануренням? Для перегляду необхідні червоно-сині окуляри.  

Ми розпочинали блог із допису «Історія України у фото і кіно: 3D-формат». Згодом показали переведені нами в анагліф справжні 3D-фото Першої світової війни. Сьогодні продовжуємо цю серію. Для перегляду необхідні червоно-сині окуляри.