До дня захисників і захисниць України!

14 жовтня, на Покрову, ми вже багато років вшановуємо українське військо. Згадуємо тих, хто не одне сторіччя боронив мирне життя нашого народу.

Благодійний фонд «Героїка» реалізував багато проєктів зі збереження пам’яті про українських вояків.

Ще у далекому 2010 році його засновники допомагали Іванові Канівцю творити фільм «Українська революція за спогадами Всеволода Петріва».

Сьогодні прийшов час знову об’єднати зусилля.

З кожного замовлення роману «Циндао-Відень-Київ», зробленого з 12 по 16 жовтня включно, 50 грн. буде передано до фонду «Героїка» на його проєкти.

В романі описані перші у ХХ сторіччі українські військові підрозділи, зокрема легіон Січових Стрільців, Галицько-Буковинський курінь Січових Стрільців, Перший український авіаційний загін.

На його сторінках можна зустріти Євгена Коновальця, Андрія Мельника, Симона Петлюру та багатьох інших людей, що вписали своє ім’я в історію українського війська.

З книги ви дізнаєтесь чимало маловідомих епізодів боротьби за Київ взимку 1917-1918 років.

Консультантами автора були Михайло Ковальчук, Олександр Кучерук, Тимур Баротов, Владислав Куценко, Тарас Компаніченко.

Зробити попереднє замовлення на книгу можна на сайті роману або написавши повідомлення на фейсбук «Циндао-Відень-Київ».

Коментарі

Генерація волі. Реконструкція образу молодого мічмана Якима Христича

Неочікувані проблеми – річ звична при роботі над фільмом. Зіткнулася з нею і знімальна група першого короткометражного доповнення до проекту «Генерація волі» під робочою назвою «29 квітня».

Докладніше

Книга про Боярку в нашій історії.

У вже далекому 2010 році, під час роботи над сценарієм до фільму «Українська революція», я читав спогади Всеволода Петріва. Часто ловлячи себе на думці, що не можу чітко уявити середовище, в якому відбуваються описані автором події. Мова йде не тільки про архітектуру та географію, якраз це можна було уявити завдяки збереженим світлинам та мапам. Те саме стосувалося костюмів і побуту. Але як думали ті чи інші особи? Чому вони робили саме те, що робили? У всього цього мала бути своя передісторія. Якої Петрів, звичайно, не знав, але яка була потрібна, щоб реалістичніше показати події. От, наприклад: в кінці другої серії «Української революції» є кадр, де залізничник встановлює український прапор на станції «Боярка». Хто був цей чоловік? Чому саме він? Як це відбувалось? Ми відповіли собі на ці питання, виходячи із загального контексту спогадів Петріва та розповідей наших консультантів про ту добу, про залізничників, про ситуацію в околицях Києва. Хоча, звісно, цікавіше було б знат...

Докладніше

Анімаційні світи Давида Черкаського

1. Від памфлета до притчі В історію світового кіно 1960-ті роки увійшли як період піднесення, причому не лише ігрового авторського кінематографу, але й анімації. В Україні, зокрема, в цей час відбувається нове її народження після тривалої паузи (перший період – 1920-1930-ті роки): у 1959 році, постановою ради міністрів УРСР, при Київнаукфільмі відкривається цех художньої мультиплікації. Очолив його представник «першого покоління» українських аніматорів Іполит Лазарчук, до якого долучилися Ніна Василенко, Ірина Гурвич і творча молодь – Цезар Оршанський, Алла Грачова, Марк Драйцун та ін. [1] Серед них – і одна з найяскравіших постатей в історії вітчизняної (і не лише) анімації Давид Черкаський.

Докладніше

Кіновізія

Шукати в цьому блозі