Перейти до основного вмісту

До дня захисників і захисниць України!



14 жовтня, на Покрову, ми вже багато років вшановуємо українське військо. Згадуємо тих, хто не одне сторіччя боронив мирне життя нашого народу.

Благодійний фонд «Героїка» реалізував багато проєктів зі збереження пам’яті про українських вояків.

Ще у далекому 2010 році його засновники допомагали Іванові Канівцю творити фільм «Українська революція за спогадами Всеволода Петріва».

Сьогодні прийшов час знову об’єднати зусилля.

З кожного замовлення роману «Циндао-Відень-Київ», зробленого з 12 по 16 жовтня включно, 50 грн. буде передано до фонду «Героїка» на його проєкти.

В романі описані перші у ХХ сторіччі українські військові підрозділи, зокрема легіон Січових Стрільців, Галицько-Буковинський курінь Січових Стрільців, Перший український авіаційний загін.

На його сторінках можна зустріти Євгена Коновальця, Андрія Мельника, Симона Петлюру та багатьох інших людей, що вписали своє ім’я в історію українського війська.

З книги ви дізнаєтесь чимало маловідомих епізодів боротьби за Київ взимку 1917-1918 років.

Консультантами автора були Михайло Ковальчук, Олександр Кучерук, Тимур Баротов, Владислав Куценко, Тарас Компаніченко.

Зробити попереднє замовлення на книгу можна на сайті роману або написавши повідомлення на фейсбук «Циндао-Відень-Київ».


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Шевченко і кіно: спроба повернення

  У більшості випадків, коли виходжу з зали після перегляду вітчизняного фільму і питаю себе, як сподобалося, відповідь: «Враження неоднозначні».

Сашко Лірник: «Щоб кожне слово мало значення…»

          -  Чи легко, маючи досвід казкаря, переходити до сценарної справи?      Це було зовсім не легко. Треба весь час правити текст, щоб не втратити ідею, яку заклав, бо в результаті виходить зовсім не те, що хотів.

Голуб миру на танку, або дещо про російську пропаганду в кіно. Частина І

  Російське пропагандистське кіно – як відомо, «мистецтво» для людей з міцними нервами і не менш міцним стравоходом. Утім, кінознавці – люди всеїдні, тож ми подивилися декілька зразків росагіткіно і готові провести вас колами альтернативної реальності, в якій Росія виступає мирною визволителькою, а Україна, Грузія і Захід – лютими завойовниками. Заодно черговий раз глянемо на технології формування пропагандистської картинки. Зрештою, фейк і агітаційне мистецтво – досить близькі родичі, опробуване в одному легко переноситься в друге… Головний посил інформаційний посил такого кіно – очікувано, визволення територій, які його потребують. Знову ж таки очевидно, але проговоримо: Росія тут виступає захисницею і миротворицею, країна, в яку ці території входять, – агресоркою, а Захід – «третім, що радіє»… ну, і час від часу втручається у справу у власних інтересах.   Так, схема ця успішно (ну, насправді не дуже успішно) втілювалася у фільмах далеко не лише про нинішню війну. Почнем...